Психологія від А до Я

ВПЕРШЕ ДО ДИТЯЧОГО САДОЧКА

Прихід у дитячий садок - перший важливий етап соціального життя дитини. Досі вона спілкувалася тільки з членами родини, приятилями-сусідами, або з тими, кого дорослі запрошували у дім. І от - багато незнайомих облич, нова обстановка...Батькам потрібно сформувати у дитини позитивне очікування майбутньої зміни у житті:

1. Не менш ніж за 2-2,5 місяці до того часу, як дитина почне відвідувати дошкільний заклад, батьки мають з'ясувати, за яким режимом живе група, відповідає ій за віком. (якщо домашній режим відмінний у часі і послідовності з режимом дитсадка, то батькам є над чим попрацювати. Поступове зближення режимів забезпечить дитині фізіологічно комфортне перебування у дитячому садку.)

2. Записати дитину до дитсвдка краще за 2-3 тижні перед виходом матері на роботу і поступово подовжувати час перебування у дитячому садку.(перший раз перебування у садочку слід обмежати 1,5-2,5 годинами. А ще непогано, щоб цей день випав на середину тижня, ближче до вихідних.)

3. При знайомстві з педагогом групи підкресліть, що про малят піклується добра, чуйна вихователька, яка гуляє й грається з ними. При цьому скажіть педагогам крім офіційного імені дитини, її домашне ім'я (зайчик, крихітка, сонечко....)

4. обговоріть поведінку малюка першого дня, варто домовитись про тривалість його перебування у садку наступного дня. Увечері, вдома варто відсвяткувати, початок дитсадіковського диття і ознайомити всіх членів родини з тим, як минув день і чим він був чікавий для дитини. (про відвідування дитячого садочка треба говорити вдома як про добру подію).

НАЙПОШИРЕНІШІ ПОМИЛКИ, ЯКИХ ДОПУСКАЮТЬСЯ ДОРОСЛІ:

Побутові погрози

"Якщо не прибереш у кімнаті, залишишся без ласощів", "Роби так, як я сказав. Не став зайвих запитань, бо не пущу на вулицю".

Цим висловам, які злітають з вуст батьків повсякчас, часто не надається ніякого значення. Але ж дитина, запевняємо Вас, сприймає все набагато складніше. Такі погрози викликають в неї не лише страх, а й почуття ворожості, прихований негативізм щодо батьків.

Авторитарні накази

"Якщо тобі це говорить батько, ти маєш слухатися", " Я тобі забороняю товаришувати з...", "Я -мати, тож краще знаю, що для тебе добре, а що - ні."

Такі репліки є виявленням прагнення підкорити собі іншу людину. Це призводить до порушення в родині атмосфери рівноправності. Дитина затамовує образу: "Ось виросту, побачимо, хто сильніший", - думає вона.

Критика "глухого кута"

"Ти абсолютно не привчений працювати", "Ти такий лінивий, як і твій батько", "Учу тебе вчу, а все марно".

Такі зауваження заганяють дитину у глухий кут, не залишаючи їй жодної надії на виправлення, тим більше, коли її обвинувачують у тому, що не залежить від неї. Результат? Дитина, почуваючись позбавленою батьківської любові та підтримки, відчужується, стає замкненою, неговіркою.

Образливі прізвиська

"Ти поводишся, як упертий віслюк", "Таке може сказати лише повний дурень", "І в кого ти такий йолоп уродився?"

Образливі прізвиська знижують самооцінку дитини, а до того ж закріплюють у її свідомості модель спілкування з іншими людьми у формі приниження.

Невмотивований допит

"Ну то скільки часу у тебе на це пішло?", "І чого це ти так запізнився?", "І чим ти тут так довго займаєшся?".

Іноді батьки приділяють надто багато уваги з'ясуванню неістотних деталей у поведінці дитини. Малюк розцінює це як прояв недовіри до себе. В результаті може з'явитися стійкий страх перед дорослими, що змусить дитину в майбутньому приховувати від батьків своє особисте життя.

Безапеляційні твердження

"Ти так робиш мені на зло, я знаю", "Ти просто жадібний, я вже зрозуміла", "Можеш не виправдовуватися, я знаю наперед, що ти скажеш".

Такі твердження надзвичайно болючі для малюка і руйнівні для його психічного здоров'я. Небажання дорослого розібратися в діях дитини зводить між ними стіну, яка згодом ставатиме дедалі вищою.

Несвоєчасні поради

"Якби ти тоді зробила так, як я тобі радила, нічого б не трапилося. А тепер маєш собі проблему", "Якби в тебе на столі був лад, ти б зараз не переживав, що загубився твій малюнок", "Навіщо ти так переймаєшся? То все дурниці. Ось коли виростеш, зрозумієш: не варто через це плакати".

Такі поради абсолютно недоречні тоді, коли дитині потрібно, щоб її просто вислухали, поспівчували, допомогли. Іншого разу вона не захоче з вами ділитися нічим - ні горем, ні радістю.

Радимо батькам час від часу аналізувати те, що говорите дитині протягом дня. У спокійній обстановці, коли ви вже нікуди не поспішаєте і ніщо вже вас не дратує, деякі ваші слова здаватимуться вам самим жахливими, неприпустимими для батьків.

Рекомендації відомого педагога Шалви Амонашвілі

- Виявляйте жваву цікавість до життя Дитини, до її радощів, смутків, прагнень, успіхів, невдач, до її особистих переживань.

- Спілкуйтеся з Дитиною, як із дорослим, від якого чекають взаємної довіри, поваги, розуміння.

- Робіть день народження кожної Дитини.

- Любіть сміятися і гратися разом з дітьми, веселіться, грайте, пустуйте разом з ними.

- Своє обурення поводженням Дитини виражайте ноткою натяку на те, що ви від неї цього не чекали, що у вас про неї вище уявлення.

- Виражайте жвавий інтерес до захоплень (хобі) дітей.

- Дивуйтеся, захоплюйтеся, радійте, коли Дитина робить гідний учинок, виявляє кмітливість, мислить зосереджено.

- Вибачайтеся перед Дитиною, якщо з якоїсь причини не можете відразу відповісти на пізнавальне запитання.

- Міркуйте вголос самі, щоб давати дітям зразки: як думати, як шукати розв'язок задачі, як обговорювати, оцінювати.

- Пропонуйте дітям різні історії із запитаннями. Як вчинили б вони на місці героїв. Нехай діти називають себе героями і приміряють до себе якості визначених людей.

- Користуйтеся способом «допущення» помилок, надавайте дітям можливість виявляти їх і виправляти; дякуйте дітям за сприяння.

- Не ставте одну Дитину за приклад іншій ні за старанністю, ні за поведінкою.

- Звертайтеся до дітей із проханням допомагати вам складати задачі й завдання, ломи голівки й ребуси.

- Заохочуйте самооцінну й оцінну діяльність кожної Дитини, давайте їй можливість оцінювати свою роботу вголос.

- Стежте за чистотою вашої мови. Не допускайте її забруднення.

Тест "Чи можете Ви?"

А - можу

Б - можу, але не завжди так роблю

В - не можу.

1.У будь-яку хвилину залишити всі свої справи і зайнятися дитиною.

2. Радитися з дитиною, незважаючи на її вік.

3. Зізнатися дитині в помилці, допущеній стосовно неї.

4. У разі своєї неправоти вибачитися перед дитиною.

5. Володіти собою і зберігати спокій, навіть якщо вчинок дитини вивів вас зі стану рівноваги.

6. Поставити себе на місце дитини.

7. Повірити хоча б на хвилину, що Ви - добра фея.

8. Розповісти дитині повчальну історію зі свого дитинства, яка показує Вас у не зовсім вигідному світлі.

9. Завжди утримуватися від слів, які можуть ранити дитину.

10.Пообіцяти дитині виконати її бажання за умови гарної поведінки.

11.Виділити дитині один день, коли вона зможе робити все, що забажає, і поводитися, як захоче.

12.Не реагувати, якщо Ваша дитина незаслужено вдарила чи образила іншу дитину.

13.Не звертати уваги на дитячі сльози та прохання, якщо Ви впевнені, що це каприз, швидкоплинна примха.

Полічіть бали:

"А" - 3 бали;

"Б" - 2 бали;

"В"-1 бал.

Якщо ви набрали:

39-30 балів: Ваша дитина - найбільший скарб у Вашому житті. Ви намагаєтеся не лише зрозуміти, але й пізнати її, ставитеся до неї з повагою, притримуєтеся найпрогресивніших методів виховання. Ви на правильному шляху і можете розраховувати на гарні результати.

30-16 балів: піклування про дитину для Вас найголовніше. Ви маєте здібності вихователя, але на практиці не завжди послідовно і цілеспрямовано їх використовуєте. Інколи Ви занадто суворі або занадто прямі, крім того, маєте схильність до компромісів, що послаблює виховний ефект. Вам потрібно серйозно подумати над своїм підходом до виховання дитини.

Менше 16 балів: у Вас серйозні проблеми у вихованні дитини. Вам не вистачає або знань, або бажання і прагнення виховувати дитину творчою особистістю, а можливо, і одного, і другого. Ми радимо Вам звернутися за допомогою до спеціалістів-педагогів та психологів, ознайомитися з літературою з питань сімейного виховання. Не забувайте, що формування особистості дуже складний та відповідальний процес. Ось чому виконання батьківського обов'язку приносить людині найбільше моральне задоволення

ПСИХОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТИПІВ ПЕДАГОГІВ

Ця характеристика необхідна для попередження помилок педагогів

Педагог – „диктатор”

Педагогічне кредо: „Я поставлю вас на місце!”

Лозунг: „Ви за все мені відповісте”

Позиція по відношенню до суб'єкта: „зверху”, контролююча примусова.

Способи спілкування: заборона, вимога, маніпуляція, покарання, погроза.

Переважаюча форма спілкування: неприязнь, презирство, нехтування, зневажливе відношення до дитини.

Тактика поведінки: диктат.

Коротка характеристика. Даний тип педагога руйнівний для особистісного розвитку дітей і тому є джерелом дезадаптації в

дошкільному закладі. Ворожість до дітей, нездатність до педагогічної діяльності виливається в жорсткій контроль над дітьми, в

намагання обмежити їх діяльність твердими ранками заборон, маніпуляцій, образ.

Педагог „Сніжна королева”

Педагогічне кредо: „Залишіть мене в спокою!”

Лозунг: „Це ви можете зробити самі”

Позиція по відношенню до суб'єкта: безучасний, холодний „на рівних”, але не разом, відсторонений дорослий.

Способи спілкування: холодна спостережливість, різні види маніпуляції, дратівлива неприязнь.

Переважаюча форма спілкування: ігнорування, безучасність, відсторонення.

Тактика поведінки: уникнення проблем, співіснування поруч, але не разом.

Коротка характеристика. Педагогічна праця розглядається як „повинність”, відпрацювання робочого часу від і до. Часто в цю

групу входять педагоги, які „вигоріли” на роботі, педагоги з „хронічною втомою”, емоційно і інтелектуально виснажені, які

переживають стан педагогічної кризи, або педагоги , які займають „чуже” місце. Даний педагог, як правило, ігнорує звернення до

нього з проблемами дітей, батьків, мінімалізує виконання необхідних професійних обов'язків.

Його характеризує небажання діяти, намагання перекласти відповідальність на інших, наприклад на батьків, позиція

пасивного байдужого спостерігача. Даний педагог сприяє дезадаптації до освітнього закладу.

Педагог „Боєць”

Педагогічне кредо: „Я зроблю з вас людей!”

Лозунг: „Роби як я”

Позиція по відношенню до суб'єкта: „знизу”, емоційно нестійкий „підліток”, який намагається показати, що він дорослий.

Способи спілкування: заборона, вимога, маніпуляція, покарання, настанова.

Переважаюча форма спілкування: неприязнь з емоційним реагуванням, намагання змінити поведінку дитини, батьків.

Тактика поведінки: диктат.

Коротка характеристика. „боєць” „формує особистість”, активно „сприяє” її розвитку під впливом сталих стереотипів. В

ситуаціях які виходять з під контролю, схильний проявляти агресивність, відкриту неприязнь, намагається діяти відкрито. Педагог

не розуміє всю шкоду поділу дітей на хороших та поганих. Він віддає перевагу „улюбленцям”, багато чого їм пробачає, що сприяє

їх адаптації до дошкільного закладу, так як до інших дітей може бути відношення упереджене, що призводить до дезадаптації.

Педагог „Сноб”

Педагогічне кредо: „Ой оці дітки!”

Лозунг: „І коли ви тільки виростите”

Позиція по відношенню до суб'єкта: „зверху”, позиція надмірна.

Способи спілкування: нотація, настанови, роз'яснення.

Переважаюча форма спілкування: надмірність, високомірність.

Тактика поведінки: контроль, опіка.

Коротка характеристика. Ступінь допустимого для „сноба” формується протягом всієї педагогічної діяльності. Так як він є

терпимим хто до того є його однодумцем, толерантно веде себе з заможніми батьками, разом з тим нестриманий з тими, хто

нижче його соціально. Головний недолік його – завищена самооцінка своїх дій вчинків, ідей, що є причиною дезадаптації дитини.

Педагог „Стоїк”

Педагогічне кредо: „Все можна пережити! Терпи, скільки витримаєш!”

Лозунг: „Все вийде, треба лише трішки почекати”

Позиція по відношенню до суб'єкта: „поруч, та не разом”.

Способи спілкування: діалог, підтримка, маніпулювання.

Переважаюча форма спілкування: терпимість, витримка, самоконтроль.

Тактика поведінки: співіснування поруч.

Коротка характеристика. В основі педагогічної праці такого педагога може лежати особиста вигода, байдужість до дітей. В

цілому він сприяє адаптації дитини до освітнього закладу , так як терпеливо виконує професійні обов'язки. Однак така позиція

може привести до дизгармонії, неадекватної самооцінки.

Педагог „Попелюшка”

Педагогічне кредо: „Я готова все витерпіти, аби вам було добре!”

Лозунг: „Ну що я можу для тебе зробити?”

Позиція по відношенню до суб'єкта:: „знизу”, пристосування.

Способи спілкування: прилаштовування.

Переважаюча форма спілкування: безпорядність.

Тактика поведінки: бездіяльність.

Коротка характеристика. „Попелюшкою” почувають себе деякі педагоги на початку своєї педагогічної діяльності. Вони

розгублені і не знають як себе грамотно поводити в різних педагогічних ситуаціях. Такий тип педагога вигідний як дорослим так і

дітям. Він сам знаходиться на адаптаційному періоді становлення, тому його участь в адаптації дитини до умов ДНЗ мінімальна.

Педагог „Черепаха Тортила”

Педагогічне кредо: „Це діти (молоді батьки) і цим все сказано.!”

Лозунг: „У нас все вийде , часом”

Позиція по відношенню до суб'єкта: „зверху”, турботлива „мама”.

Способи спілкування: настанови, нотації, роз'яснення.

Переважаюча форма спілкування: поблажливість, вибачливість.

Тактика поведінки: опіка , турбота, помірний контроль.

Коротка характеристика. Такий педагог відноситься до дітей зверхньо, з позиції покровительства: хоче виховувати, наставляти,

роз'яснювати. Він любить дітей, приймає їх недоліки, із задоволенням працює. В оцінках особистості і дій дітей переважають

позитивні характеристики.. Діти люблять такого педагога, він допомагає їм добре адаптуватися до умов ДНЗ.

Педагог-„Альтруїст”

Педагогічне кредо: „Я так вас люблю!”

Лозунг: „Все дано від природи, я мало що можу змінити!”

Позиція по відношенню до суб'єкту: „знизу”, пристосування

Способи спілкування: поступливість, домовленість, піддатливість.

Переважаюча форма спілкування: поступливість.

Тактика поведінки: потурання

Коротка характеристика. Цей педагог настільки любить своїх дітей, що боїться нашкодити їхньому особистісному зростанню,

що веде до повної вседозволеності. Вцілому він лояльний, дуже емпатичний, приймає дитину, допомагає його адаптації до ДНЗ.

Педагог „Миролюбивець”

Педагогічне кредо: „Виходити із інтересів людини і перспектив її розвитку”

Лозунг: „В тебе все вийде, якщо потрібно можеш розраховувати на мою допомогу!”

Позиція по відношенню до суб'єкту: „поруч”, позиція друга, помічника, наставника, коли це необхідно.

Способи спілкування: розуміння, допомога, діалог, підтримка

Переважаюча форма спілкування: співпраця.

Тактика поведінки: природне створення ситуації, яка сприяє прояву активності людини.

Коротка характеристика. Це ідеальний тип людини-педагога. Він любить дітей і задоволенням з ними працює. Відношення

побудовані на любові до дітей, розумінні, направлені на унікальний розвиток кожної дитини. Такі відносини ведуть до швидкої

адаптації дитини до умов ДНЗ.

Справа за малим - педагог повинен любити дітей, професію, заклад, в якому працює, і, звичайно удосконалюватися,

розвиватися і рухатися вперед.